Троянди загнані у куттоп переглядів

Опис від автора:
З початку це виглядає як турбота. Така, знаєте, нав’язлива турбота. Але хто ж це помітить, коли твоя душа прагне ніжності. Ми дуже часто боїмося бути дорослими, та хочемо знов відчути себе маленькими хлопчиками та дівчатками про яких турбуються рідні.
Потім турбота поступово стає вербальною агресією. Цього ми теж не помічаємо. Бо маленькі хлопчики і дівчатка інколи бувають не слухняними, та знають, що дорослі можуть сваритися до них. І, здається, нічого страшного – дорослі ж краще знають. І ось ми, колись тендітні та прекрасні троянди, вже у цьому кутку, де душа розлітається на частинки зав’ялими пелюстками.
А потім…а потім може бути буть що! Але ми вже давно не маленькі! Дорослі – це і є ми! Жодна людина не має права на агресію до іншої людини.
Агресія та не повага до особистості заганяє у куток зневіри та знецінення, з якого дуже складно вирватися.
Кожен має право на свої погляди та почуття. І ніхто не має права позбавляти нас цієї свободи.
Та головне, щоб вирватися з цього кутка не мовчати! Щоб мати своє вільне завтра, почніть говорити сьогодні!