Опис від автора:
Ковток шляхетного віски ніжно розповсюджувався крізь все тіло, повільно проникаючи і зігріваючи найпотаємніші куточки душі. Ті самі куточки душі, які знаходяться під замком для всіх оточуючих. Саме тут ховаються найглибинніші мрії та почуття. Про них не говорять в голос. Про них згадують лише на самоті, коли марево десятиліттями шляхетно витриманого в дубових бочках віскі закриє двері в реальність.
Реальність жорстока. В реальності не можна бути слабким, там не буває єдиноріжків. Лише у мареві ти – це ти…зі своїми страхами, біллю, сльозами та мріями про прекрасне майбутнє.
На ранок ці почуття, як завжди, зникнуть і знов відкриються двері у реальність.
Та чи дійсно варто ховатись у цьому мареві?