Усі ми знаємо про День матері або про День батька, але швидше за все, не чули про День сина — свято дорослих чоловіків, які часто або рідко телефонують батькам, що завжди підтримають «маленького хлопчика», незважаючи на щетину, іпотеку та двох онуків.
А якщо серйозно, 22 листопада краще за все відзначити, звісно ж, зі своєю родиною. Попросити маму спекти тортик або купити самому, і разом згадати найщасливіші моменти дитинства.
Один з таких моментів — на картині «Велика калюжа» Асі Момонт: притримуючи парасольку, хлопчик у гумових чоботях сидить у воді та креслить пальчиком кола. Так, дощова осінь — саме той час, коли мами вимивають чоботи маленьких синів від грязюки, аби лиш хлопчикам було весело пускати кораблики по калюжах.
Що б ми робили без турботи матерів? Наша художниця Олена Боровська знайшла натхнення у побутових проблемах та написала картину «Зубки ріжуться». Тут закарбований той самий момент, коли переживання вже змінилися на спокій: мати тримає дитину і, певно, думає про те, щоб нарешті випити чашечку чаю, що давно застиг. На фоні ми начебто бачимо відголоски дитячих страхів, але вони залишились позаду — їх прогнали материнська ласка й терпіння.
Ще одна зворушлива картина — «Веди» Андріани Дяків. Здається, малюк на ній висить у повітрі, але його ніжки підтримують турботливі руки батька, а своєю ручкою хлопчик хапається за палець матері. Синок підіймає голову вверх і з вдячністю дивиться на маму.
Нехай День сина стане ще одним приводом побути зі своїми рідними. А може, навіть подарувати своєму синові картину, що буде нагадувати, як сильно його люблять батьки.
Будьте першим, хто залишить свою думку про цю роботу.