Вітковська Людмила

Глеваха (Ukraine)
на сайті з 17.01.2024

Я, Людмила Вітковська - член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Заслужений майстер народної творчості України.

Народилася 23 січня 1950 року в селі Нові Млини Борзнянського району на Чернігівщині в родині лікаря.
В 7 років залишилася сиротою. Разом зі старшим братом нас виховувала бабуся.

У дитячі та юнацькі роки любила малювати, читати книжки, писати вірші. Книги заміняли багато чого в житті, чого у мене не було в тяжкі сирітські роки, вони допомагали жити та пізнавати світ.

Зі шкільного віку я цікавилася творчістю художників, особливо народних майстрів декоративного розпису - Тетяни Пати, Ганни Собачко, Марії Приймаченко.

Після заміжжя проживала на Херсонщині, звідки родом був мій чоловік - Веніамін Вітковський. Закінчила з відзнакою Херсонське культосвітнє училище, далі вчитися не змогла через сімейні обставини.

Займатися народною творчістю почала з 1970-1971 років.

Я є автором відродження декоративного розпису Таврії. Заснувала та була керівником дитячих студій: народної «Чонгар-сад» у Чонгарі Генічеського району на Херсонщині (1974–1987); «Червона калина» при Лишнянській загальноосвітній школі (1987–1997); «Барви Здвижа» при Макарівському районному центрі творчості дітей та юнацтва на Київщині (1997–2006).

Учасник всеукраїнських виставок народного мистецтва (1977-2012 ), культурної програми ХХІІ літніх Олімпійських Ігор, Першого фестивалю « Київщина туристична-2012».
Персональні виставки проходили в багатьох містах України та за кордоном. Мої твори зберігаються не лише в музеях та приватних колекціях України, а й Болгарії, Бельгії, Ватикану, Грузії, Голландії, Італії, Іспанії, Канади, Німеччини, Польщі, Португалії, Росії, США, Фінляндії, Швейцарії, Японії.

Найвідоміші твори: «Квітка Таврії» (1974), «Мамина квітка» (1975), «Ой на горі огонь горить» (1987), «Люба розмова» (1997), «Весняний вечір» (2008), «Ой, червона річка…» (2008), «Батуринський козак» (2008).
Моє творче кредо: славити красу внутрішнього духовного стану людини та оточуючого її світу.

Я створюю декоративні картини в стилі народного українського розпису, який відомий в усьому світі, він виник в давні часи і розвивається до сьогодення.
Основою композиції є - дерево життя, букет, інші образи.
У своїх роботах я передаю красу рідної землі, унікальність природи. Засобами декоративного розпису я розповідаю про свої емоції, думки. Образи – це символи (птахи, квіти, зернятка, колір..). Птах – це свобода, простір, любов, дружба, мрія про щастя і добробут. Дві пташки - кохання. Квіти - радість буття.
Також велику роль грає колір у композиції, за допомогою якого можна передати задумане. У народному мистецтві усі кольори гарні, навіть чорний означає не смуток, а весняну землю, яка розквітне під сонячним теплом.
Мої картини передають добро, служать оберегами, і завжди несуть добру енергію на радість та щастя людям.
Роботи мої хоч і декоративні і стилізовані, але вони тісно пов’язані з природою, бо все що я бачу і переживаю у оточуючому світі, лягає в мої композиції. Наприклад, «Ранок» де співає пташка, або «Вечір», чи «Замріяні сади».
Також малюю картини в стилі абстрактного живопису та наївного малярства.

Моє послання світу: жити добрими думками, любити один одного, берегти природу, щоб не було зла, а люди були як квіти – щасливі!
Нині проживаю в Україні, в Київській області.