На території ВДНГ у Києві, серед просторих алей, історичних павільйонів та зелених зон, що колись приймали промислові виставки, тепер щороку розгортається особливе літературне царство. «Книжкова країна» — це не просто ярмарок книг. Це чотири дні, коли тисячі людей з різних регіонів України збираються разом, щоб торкнутися нових історій, зустріти улюблених авторів, знайти книжки, які змінюють погляд на світ, і відчути, що читання залишається живою, потужною силою навіть у найскладніші часи.
П’ята редакція фестивалю, що відбулася 23–26 квітня 2026 року під темою «Кольорова», зібрала 71 465 відвідувачів попри дощ, град і шквальний вітер. Організатори зафіксували продаж понад 85 тисяч примірників на загальну суму більше 32 мільйонів гривень. Середня ціна книги становила близько 380 гривень. Учасниками стали 103 видавництва, 15 книгарень, незалежні автори, ілюстратори та благодійні фонди — загалом близько 200 партнерів. Подія вкотре довела: попит на якісну літературу в Україні не просто тримається, а зростає.
Історія «Книжкової країни» почалася кілька років тому як амбітний проєкт на території ВДНГ. Перші редакції вже зібрали десятки тисяч людей і встановили планку, яку з кожним разом піднімали вище. Четверта осіння редакція 2025 року залучила понад 93 тисячі гостей. П’ята весняна 2026-го трохи поступилася кількістю через погоду, але за духом і відданістю відвідувачів стала не менш потужною. Кожна нова «Книжкова країна» — це не просто повторення, а еволюція: з’являються нові формати, глибші дискусії, більше інтеграції з іншими мистецтвами та активніша соціальна складова.
ВДНГ виявився ідеальною локацією для такого фестивалю. Простора територія дозволяє розмістити сотні стендів, створити окремі зони для дітей, дискусійних майданчиків, арт-інсталяцій і навіть демонстрацій сучасних технологій. Відвідувачі гуляють алеями, заходять у павільйони, де повітря пахне свіжим друком і гарячим чаєм з сусідніх ларьків, зупиняються біля стендів, гортають новинки і несподівано для себе проводять години в розмовах з незнайомцями про улюблені книги. Атмосфера поєднує свято і затишок: хтось сидить на траві з новою книжкою, хтось стоїть у черзі на автограф, а діти біжать на майстер-класи з ілюстрації чи читання.
Програма п’ятої «Книжкової країни» налічувала понад 500 подій. Крім традиційного ярмарку, де можна було купити новинки зі знижками, відбувалися авторські зустрічі, презентації, автограф-сесії, літературні дискусії та майстер-класи. Особливістю сезону стала тема «Кольорова» — організатори показували, як одна книга здатна народжувати десятки інтерпретацій в ілюстрації, сценографії, дизайні, моді, театрі та архітектурі. Відвідувачі могли побачити, як література виходить за межі сторінок і впливає на реальний світ.
Дитяча програма «Халабуда Фест» та простір «Діти, як діти» від ГО «Відчуй» пропонували не лише розваги, а й навчання жестовій мові, розповіді про реабілітацію та інклюзію. На фестивалі презентували новий український анімаційний мультфільм «Кото», заснований на мотивах казки про Котигорошка. Вчетверте вручили премію книжкових блогерів — переможцем став Артур Дронь з книгою «Гемінґвей нічого не знає». Усе це створювало багатошарову програму, де кожен знаходив щось для себе — від глибоких роздумів про війну та відновлення до легкого читання для душі.
Українські читачі 2026 року активно обирали як захопливе fiction, так і осмислену non-fiction. Серед лідерів продажів видавництва КСД — серія Хлої Волш про Тринадцятого, «Таємниця таємниць» Дена Брауна та затишна «Кав’ярня Пряний гарбузик» Лорі Ґілмор. Наш Формат пропонував «Біблію комедії» Джуді Картер, «Визначено наперед» Роберта Сапольські та книги про стоїцизм. Vivat радував романами Алі Гейзелвуд і Фріди Мак-Фадден, а також українською фантастикою Світлани Тараторіної. Видавництво Readeat відзначилося дилогією Макса Кідрука «Нові Темні Віки» та «Чотирма тисячами тижнів» Олівера Беркмена. Цей мікст показує чітку тенденцію: люди шукають і втечу від реальності, і інструменти для її осмислення та особистого зростання.
Особливу роль на фестивалі відіграла благодійна складова. Стенди «Книга на фронт» зібрали рекордні 1580 книжок для військових на позиціях, у шпиталях та пунктах дислокації. Фонд «Лелека-Україна» отримав 595 тисяч гривень донатів, «Книжкові сили» — понад 147 тисяч. Проєкт «Будинок Української Книги» зібрав понад 400 україномовних видань для сільських бібліотек. Фонд «Гуркіт» приймав російськомовні книги на макулатуру, а кошти спрямовував на дрони та техніку для захисників. Такі ініціативи перетворюють «Книжкову країну» на майданчик не лише культурний, а й солідарності.
Поради для відвідувачів «Книжкової країни»
Плануйте візит заздалегідь — ознайомтеся з повною програмою на офіційному сайті book.vdng.ua. Там з’являються оновлення за тижні до події, а популярні автограф-сесії та дискусії розбирають швидко. Якщо хочете зустріти конкретного автора, перевірте розклад і приходьте за 30–40 хвилин до початку. Обирайте день залежно від формату. Четвер і п’ятниця (12:00–20:00) спокійніші, з меншими чергами та більше можливостей спокійно поспілкуватися з видавцями. Субота і неділя (10:00–20:00) — це сімейний час, дитячі майстер-класи та яскравіша атмосфера, але й більше людей. Якщо їдете з дітьми, краще починати з ранку у вихідні. Підготуйтеся до київської погоди. Весняні та осінні фестивалі часто супроводжуються дощем або вітром, тому дощовик або легка водонепроникна куртка, зручне взуття на товстій підошві та запасні шкарпетки — must have. Книги на стендах захищають, але ви самі будете багато ходити територією. Беріть з собою екологічну сумку або місткий рюкзак. Середня вага покупки на людину відчутна, а екосумки ще й підтримують ідею відповідального споживання, яку поділяють багато учасників фестивалю. Деякі видавництва пропонують фірмові пакети, але власна сумка зручніша для довгих прогулянок. Для автограф-сесій та зустрічей з популярними авторами приходьте заздалегідь і не соромтеся ставати в чергу. Багато письменників охоче спілкуються, відповідають на питання і навіть дають короткі рекомендації. Це один з найцінніших моментів фестивалю — живий контакт, якого не замінить жоден онлайн-магазин. Якщо подорожуєте з інших міст, наприклад з Хмельниччини, Львівщини чи Чернігівщини, плануйте ночівлю або зручний потяг/автобус назад. Багато відвідувачів приїжджають спеціально на фестиваль на один-два дні і поєднують його з прогулянками Києвом. Метро до станції «ВДНГ» — найзручніший варіант, парковка на території теж є, але у вихідні заповнюється швидко. Не оминайте благодійні стенди. Навіть невеликий донат або покупка книги з благодійної полиці реально допомагає — від книг на фронт до підтримки сільських бібліотек. Це додає візиту сенсу і залишає приємне післясмак. Після фестивалю обов’язково виділіть час на «розпакування» нових книжок удома. Створіть невеликий ритуал: заваріть улюблений чай, розкладіть покупки на столі і оберіть першу, з якої почнете. Так емоції від «Книжкової країни» плавно переходять у щоденне читання і формують нову звичку. Слідкуйте за анонсами наступних редакцій. Вже анонсовано осінню «Книжкову країну» 17–20 вересня 2026 року. Кожна нова подія — це можливість оновити домашню бібліотеку, знайти нові улюблені видавництва та знову відчути себе частиною великої читацької спільноти.
«Книжкова країна» відображає глибокі зміни в українських читацьких звичках. Люди все частіше обирають книги не лише для розваги, а як інструмент розуміння себе та світу: стоїцизм і психологія допомагають триматися, якісна художня література дає емоційну віддушину, а українські автори — відчуття причетності до живої культури. Фестиваль стає майданчиком, де ці тенденції проявляються найбільш яскраво.
Кожна нова редакція додає до історії українського книговидання ще одну сторінку — сторінку стійкості, солідарності та справжньої любові до слова. Навіть коли дощ ллє рікою, а вітер намагається рознести намети, люди все одно приходять. Бо за книжками стоїть щось більше, ніж папір і обкладинка. Стоїть потреба в сенсах, зв’язках і світлі, яке ми самі можемо запалити — хоча б на кілька днів на території ВДНГ.