ТЦК — це територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, державний орган військового управління в складі Збройних Сил України. Повна офіційна назва звучить як «територіальний центр комплектування та соціальної підтримки», скорочено ТЦК та СП, але в повсякденній розмові всі кажуть просто «ТЦК». Ці центри ведуть військовий облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів, організовують мобілізацію, відбирають людей на контрактну службу й одночасно опікуються соціальним захистом ветеранів, пенсіонерів і родин військовослужбовців.
З 2022 року ТЦК повністю замінили стару систему військових комісаріатів. Вони працюють не як приватні контори й не як комерційні структури — це державні органи, які фінансуються з бюджету Міністерства оборони й підпорядковуються оперативним командуванням ЗСУ. У країні їх понад чотириста, якщо рахувати всі відділи й філії. Кожен такий центр — це жива ланка між цивільним суспільством і армією, яка в умовах тривалої війни тримає на собі і облік, і комплектування, і підтримку тих, хто вже відслужив.
Багато хто досі плутає ТЦК із «військкоматом старого зразка». Насправді різниця відчутна: електронний реєстр «Оберіг», застосунок «Резерв+», можливість оновлювати дані онлайн і поступова передача частини соціальних функцій іншим структурам. Проте серцевина залишилася тією самою — забезпечити обороноздатність країни через чіткий облік і справедливу мобілізацію.
Як з’явилися ТЦК і чому вони замінили військкомати
Історія цих центрів почалася задовго до повномасштабного вторгнення. У 2017 році на базі Чернігівського обласного військового комісаріату запустили пілотний проєкт. Спочатку експериментували в двох точках Чернігівщини, потім розширили на інші області. Мета була проста: відійти від радянської паперової системи й зробити роботу більш сучасною та соціально орієнтованою.
У листопаді 2020 року Міністерство оборони в односторонньому порядку перейменувало всі військкомати на територіальні центри. А вже 23 лютого 2022 року Кабінет Міністрів затвердив Положення № 154, яке остаточно закріпило нову систему. З того дня паперовий облік відійшов у минуле, а головним інструментом став Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів — той самий «Оберіг».
Реформа припала на найважчий момент. Через кілька днів почалося повномасштабне вторгнення, і нові центри одразу опинилися під колосальним навантаженням. Вони мали не лише вести облік, а й швидко наповнювати частини людьми, організовувати ВЛК, працювати з добровольцями й одночасно допомагати родинам загиблих. Ця подвійна роль — комплектування й соціальна підтримка — стала їхньою головною особливістю.
Структура ТЦК: як влаштована мережа по всій країні
Система побудована за територіальним принципом. Обласні ТЦК (і центри Києва та Севастополя) є юридичними особами публічного права. Вони мають власний баланс, рахунки в Казначействі й печатку з Державним Гербом. Районні, міські та об’єднані центри — це відокремлені підрозділи обласних. У великих містах існують також районні у містах відділи.
Усі центри розподілені між чотирма оперативними командуваннями: «Північ», «Південь», «Захід» і «Схід». Безпосереднє керівництво здійснюють саме ці командування, а загальне — Командування Сухопутних військ Збройних Сил України. Ключові питання узгоджуються з Генеральним штабом і Міністерством оборони. Станом на 2026 рік мережа охоплює понад 460 одиниць, якщо рахувати всі рівні.
Штат розрахований приблизно на 48 тисяч посад, але фактично працює близько 36 тисяч людей. Це суміш військовослужбовців, державних службовців і цивільних працівників ЗСУ. Багато хто з військових має бойовий досвід і через стан здоров’я продовжує службу саме в ТЦК. Цивільні співробітники не носять форму, не мають штатної зброї й не беруть участі в бойових діях — їхня робота полягає в документообігу, консультаціях і соціальній підтримці.
Основні функції та повноваження ТЦК
Головне завдання — виконання законодавства з питань військового обов’язку, військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. На практиці це виглядає так:
- Військовий облік. Центри адмініструють реєстр «Оберіг». Кожен чоловік віком від 18 до 60 років зобов’язаний оновлювати дані протягом семи днів після будь-яких змін — адреси, сімейного стану, місця роботи чи стану здоров’я. Це можна зробити через «Резерв+», у ЦНАПі або безпосередньо в центрі.
- Мобілізація та оповіщення. ТЦК вручають повістки (особисто, поштою, електронно), направляють на військово-лікарську комісію, формують групи й відправляють у навчальні центри.
- Відбір на контрактну службу. Центри проводять професійно-психологічний відбір, організовують медичні огляди й допомагають добровольцям потрапити в обрану частину.
- Соціальний захист. Оформлення пенсій, допомога родинам загиблих і зниклих безвісти, супровід у питаннях пільг, санаторно-курортного лікування, статусу учасника бойових дій.
- Взаємодія з місцевою владою. ТЦК мають право звертатися до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з питань сприяння комплектуванню.
Важливо розуміти межі повноважень. ТЦК не є правоохоронним органом. Перевіряти документи на вулиці вони можуть лише спільно з поліцією в період мобілізації. Самостійно затримувати громадян чи проводити «облави» вони не мають права. З 2025–2026 років акцент змістився на електронні процедури й співпрацю з Нацполіцією.
Типові помилки щодо ТЦК
Найпоширеніший міф — що ТЦК є приватними компаніями. Це неправда. Вони — державні органи військового управління, фінансуються з бюджету Міноборони й підпорядковуються Збройним Силам. Друга помилка — вважати, що співробітники ТЦК можуть самостійно затримувати людей на вулиці. Таких повноважень у них немає. Третя — думка, ніби всі працівники — «тиловики без досвіду». Насправді значна частина військовослужбовців у ТЦК має бойовий досвід і продовжує службу після поранень. Четверта — переконання, що оновити дані можна тільки особисто. Сьогодні більшість процедур доступна онлайн через «Резерв+».
Хто служить і хто працює в ТЦК
У центрах існують три категорії осіб. Перша — військовослужбовці Збройних Сил. Вони носять форму, мають право на зброю й виконують завдання з оповіщення та комплектування. Друга — державні службовці. Третя — працівники ЗСУ (цивільні). Останні дві категорії не складають присяги, не беруть участі в бойових діях і не мають штатної зброї.
Багато хто з військових потрапив до ТЦК після поранень на фронті. Вони добре розуміють реалії служби й часто допомагають добровольцям знайти «свою» частину. Цивільні співробітники займаються документами, консультаціями, роботою з родинами. Саме ця суміш досвіду й бюрократичної точності дозволяє системі працювати в умовах постійного навантаження.
Соціальна складова: що означає «та СП»
Літери «СП» — це не просто додаток до назви. Соціальна підтримка включає широкий спектр допомоги. Центри допомагають оформлювати статус учасника бойових дій, інвалідність, отриману під час служби, виплати пораненим і родинам загиблих. Вони організовують психологічну підтримку, взаємодіють із волонтерами й медичними закладами, супроводжують родичів зниклих безвісти.
У 2025–2026 роках частина цих функцій поступово передається іншим органам, щоб ТЦК могли зосередитися саме на комплектуванні. Проте на місцях соціальні відділи залишаються важливим «мостом» між армією й цивільним життям. Для багатьох родин саме співробітники ТЦК стають першими, хто пояснює, як отримати допомогу й куди звертатися далі.
Цифровізація та зміни 2025–2026 років
Останні роки принесли помітні зміни. Застосунок «Резерв+» дозволяє оновлювати дані, отримувати електронні військово-облікові документи й оформлювати відстрочки без обов’язкового візиту. З’явилися електронні черги, бодікамери під час заходів оповіщення, автоматичне бронювання для критичних підприємств. Перевірки документів на вулицях дедалі частіше проводить поліція, а не співробітники ТЦК.
Ці зміни зменшили кількість конфліктів і зробили систему прозорішою. Водночас навантаження залишається високим: від початку 2026 року ТЦК передали поліції понад півтора мільйона звернень щодо розшуку осіб, які ухиляються від мобілізації. Система працює в режимі постійного оновлення даних і реагування на зміни законодавства.
За даними Міністерства оборони України та Положення Кабінету Міністрів № 154, ТЦК залишаються ключовою ланкою військового обліку й комплектування Збройних Сил. Саме через них проходить шлях від цивільного життя до служби, а після повернення — шлях до соціальної підтримки.
Робота ТЦК — це щоденна, часто непомітна праця тисяч людей, які тримають на собі складний механізм оборони країни. Від якості їхньої роботи залежить і наповненість частин, і те, наскільки справедливо й людяно проходить взаємодія з громадянами. У 2026 році система продовжує змінюватися: більше цифри, менше паперу, чіткіші межі повноважень. І саме ці зміни визначають, як виглядатиме військовий облік у найближчі роки.