Голоси співаків зливаються в єдиний живий потік, де кожна нота дихає теплом і силою. У залі Львівського органного залу або на сцені далекого турне цей звук заполонює простір так, ніби старовинний дзвін відлунює крізь століття й одночасно торкається найсучасніших почуттів. Львівський муніципальний хор «Гомін» — не просто колектив. Це явище, яке за останні роки перетворило уявлення про хорове мистецтво в Україні: від камерних залів до вірусних відео, що зібрали мільйони переглядів, і гастролей, які змушують квитки зникати за лічені хвилини.
Колектив виник 1988 року при обласному відділенні Музичного товариства імені Миколи Леонтовича. Його заснував Олег Цигилик — заслужений діяч мистецтв України, досвідчений диригент і педагог Львівської музичної академії імені Миколи Лисенка. На старті це був чоловічий склад з акцентом на повстанські, батярські пісні та літургійну музику. Згодом хор став змішаним, розширивши палітру звучання. Уже в перші роки він здобув визнання: лауреат національного конкурсу імені Миколи Леонтовича 1989 року, переможець і дипломант інших престижних змагань, серед яких конкурси імені Станіслава Людкевича, Дениса Січинського, фестивалі «Просвіта» та «Хортиця-91». Міжнародний дипломант у Торев’єсі (Іспанія) — це лише частина ранніх здобутків.
Цигилик мріяв про хор, який не просто зберігатиме традицію, а й активно нестиме українську хорову культуру у світ. За понад три десятиліття колектив виступав у США, Франції, Німеччині, Польщі, Чехії, Великій Британії, Сербії, Іспанії та Швеції. Він організовував фестивалі у Львові — Міжнародний фестиваль хорової музики «Львівські зустрічі» та регіональний «Хваліте Господа з небес». Ці зусилля заклали міцний фундамент, на якому згодом виросла нова хвиля популярності.
У 2023 році хор увійшов до структури Львівського органного залу. З серпня того ж року художнім керівником та головним диригентом став Вадим Яценко — молодий, але вже досвідчений музикант, головний хормейстер Львівської національної опери. Народжений 1994 року в селі Потік на Київщині, Яценко з дитинства був закоханий у пісню. Його шлях проліг через київські музичні школи та консерваторію. У 23 роки він уже очолив хор оперного театру у Львові, а за кілька років поєднав цю посаду з керівництвом «Гоміном». Під його рукою колектив оновився, отримав свіжу енергію та сценічну харизму, зберігаючи академічну точність.
Яценко приніс у хор не лише диригентську майстерність, а й розуміння сучасної аудиторії. Він вводить нові програми, поєднує класику з ретро-хітами, робить виступи динамічними й емоційно насиченими. Голоси звучать так, ніби кожен співак вкладає в ноту частинку власної історії. Це не холодна академічна точність, а живе, дихаюче мистецтво, де свобода інтерпретації зустрічається з глибокою повагою до партитури.
Репертуар «Гоміну» вражає широтою. Тут і народні пісні, повстанські мотиви, твори українських композиторів, і духовна музика, і європейська класика — від Генрі Перселла (зокрема, опера «Дідона та Еней» у концертному виконанні українською) до Станіслава Людкевича («Косар»). Особливе місце посідають різдвяні програми з українськими та світовими колядками, патріотичні блоки та сучасні аранжування. Хор виконав «Вічная пам’ять» зі саундтреку серіалу «Чорнобиль» (HBO) — твір, що прозвучав у фінальній серії й торкнувся мільйонів глядачів по всьому світу.
Саме така різноманітність дозволяє колективу говорити з різними поколіннями. Старші слухачі впізнають у ретро-програмах улюблені мелодії XX століття, молодь відкриває для себе глибину хорового звучання через вірусні кавери, а поціновувачі академічної музики отримують висококласне виконання складних партитур. Яценко часто підкреслює: системна робота над якістю та емоційною подачею — ключ до того, чому люди приходять знову й знову.
Найяскравішим проривом став переспів пісні «Цей сон, цей сон» Степана Гіги (слова Анатолія Фіглюка). Короткий ролик, де соліст Вадим Яценко веде хор, за лічені дні набрав мільйони переглядів. Станом на липень 2025 року — понад сім мільйонів. Це був не випадковий успіх. Колектив уже давно працював над сучасними аранжуваннями та живою сценічною подачею. Вірусність просто стала каталізатором. Квитки на наступні концерти розкуповували за 10–30 хвилин. Степан Гіга, автор оригіналу, на жаль, пішов з життя у грудні 2025 року. Для «Гоміну» його пісня стала доленосною — вона принесла нову хвилю любові та визнання.
Цей момент змінив усе. Хор оголосив всеукраїнський тур «Цей хор, цей хор», а згодом — оновлену програму «Цей хор, цей хор 2.0». Виступи відбулися у багатьох містах України. Паралельно колектив продовжував міжнародну діяльність: успішні гастролі у Швеції (фестиваль у Лунді 2023 року, де представляли Україну), плани на тури Європою та Північною Америкою у 2025–2026 роках. В одному з попередніх масштабних турів хор встановив вражаючий рекорд — майже три сотні концертів за короткий період. Така інтенсивність вимагає неймовірної відданості, але саме вона дозволяє «Гоміну» залишатися в постійному діалозі з публікою.
Цікаві факти про хор Гомін
- Хор «Гомін» 2024 року отримав титул найкращого хору України за версією національного рейтингу агентства Укрінформ. Це визнання стало результатом багаторічної праці та нової хвилі популярності під керівництвом Вадима Яценка.
- Вірусне відео «Цей сон» не просто зібрало мільйони переглядів — воно змусило людей, далеких від хорової музики, відкрити для себе цей жанр. Концерти перестали бути «тільки для своїх» і почали приваблювати широку публіку, яка приходить за емоціями та якістю.
- Колектив планує амбітний проєкт — повний запис усіх хорових творів Миколи Леонтовича (близько 250 композицій, включно з літургією та незакінченою оперою «На Русалчин Великдень») до 150-річчя композитора у 2027 році. Це справжній скарб української культури, який «Гомін» хоче зберегти й подарувати слухачам.
- Хор принципово не дає безкоштовних концертів. Керівництво вважає: продаж квитків — чесний індикатор реального інтересу публіки. І практика показує, що попит лише зростає.
- Вадим Яценко не лише диригує, а й часто виступає солістом. Його харизма та теплий тембр голосу стали візитівкою колективу, а в інтерв’ю він зізнається, що мільйони переглядів стали приємним стресом, який тримає в тонусі й мотивує працювати ще краще.
Гастролі «Гоміну» — це не просто переїзди з міста в місто. Це місія. У кожному залі колектив несе частинку української душі: ніжність колядок, силу повстанських пісень, світло духовної музики й ностальгію ретро-хітів. За кордоном виступи стають мостом для діаспори та новим відкриттям для іноземців. У 2025–2026 роках географія розширилася — від українських міст до європейських столиць і північноамериканських сцен. Кожен концерт — це нова історія, нові знайомства й підтвердження: жива хорова музика має силу об’єднувати навіть у найскладніші часи.
Сьогодні «Гомін» — це баланс між спадщиною Олега Цигилика та свіжим баченням Вадима Яценка. Колектив зберігає глибину традиції, але подає її так, що вона звучить актуально й щиро. Плани на майбутнє амбітні: нові програми, продовження запису Леонтовича, гастролі та, головне, постійна робота над якістю й емоційною віддачею.
Коли в залі згасає світло й перші акорди розливаються по залу, стає зрозуміло: «Гомін» — це не просто хор. Це живий голос України, який сьогодні звучить голосніше й упевненіше, ніж будь-коли. І кожна нова нота — це запрошення слухати далі, відчувати глибше й любити сильніше.