У тихій Таращі Київської області, де час ніби тече повільніше, а повітря наповнене запахом садів і старовинних вулиць, народилася дівчинка, яка з дитинства бачила світи там, де інші бачили лише папір. Євгенія Гайдамака — українська ілюстраторка, графікеса, лекторка та авторка візуальних історій, чиї роботи сьогодні прикрашають книжки видавництв Старого Лева, Книголаву, Albatros Media, з’являються на сторінках Boston Globe, Reader’s Digest, Corriere della Sera та в міжнародних виставкових проєктах. Її шлях — це не стрімкий зліт, а наполеглива, щира подорож, сповнена відмов, експериментів і тих тихих перемог, які згодом стають помітними всьому світу.
Сьогодні ім’я Євгенії Гайдамаки асоціюється з ніжними акварельними текстурами, динамічними емоціями на сторінках дитячих книг та глибокими особистими роботами, що відображають українську ідентичність, дім і досвід війни. Вона не просто малює — вона створює простір, у якому читач хоче залишитися довше, а потім гортати далі з відчуттям «метеликів у животі», як сама колись сказала про ідеальну книжкову ілюстрацію.
Дитинство в маленькому містечку: перші лінії великої мрії
Тараща — містечко, де немає спеціалізованої художньої школи, але є простір для уяви. Саме тут Євгенія з ранніх років годинами сиділа за столом, виводячи олівцем цілі всесвіти. Вона не просто малювала — вона розповідала собі історії, бубнячи під ніс, занурюючись у власний світ. Батьки та близькі помітили цю пристрасть і підтримали: з дев’ятого класу дівчина двічі на тиждень їздила до Києва на приватні заняття з академічного рисунка та живопису. Це були не просто уроки — це було перше серйозне занурення в професію, де кожна лінія вимагала точності, а кожна тінь — розуміння форми.
У старших класах стало зрозуміло: мистецтво — це не хобі, а шлях. Євгенія вступила на кафедру графіки Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ «КПІ». Тут вона опанувала основи книжкового дизайну, верстки та ілюстрації. Проте університет давав технічні знання, а от реальну роботу з клієнтами, розуміння ринку та тонкощі переговорів доводилося опановувати самостійно — на перших замовленнях.
Перше серйозне замовлення прийшло ще на другому курсі: ілюстрації для дипломної роботи одногрупниці. Потім — книга з вправами для дітей від видавництва «Зелений пес». Ці ранні проєкти були далекими від ідеалу, але саме вони навчили Євгенію головного: ілюстрація — це не лише мистецтво, а й відповідальність перед текстом і читачем. Паралельно вона працювала дизайнеркою в школі англійської мови Green Forest, створюючи афіші, брошури та ілюстрації до подкастів. Робота з аудіо без візуального ряду стала відмінною школою швидкого мислення — навичкою, яка пізніше рятівала в американських редакціях з жорсткими дедлайнами.
Перші кроки в професії та народження власного голосу
Наприкінці навчання Євгенія вже чітко розуміла: ілюстрація для неї — це не просто робота, а спосіб досліджувати світ і себе. Вона почала співпрацювати з українськими видавництвами, зокрема зі «Старым Левом». Однією з перших помітних робіт стала «Корова спекла коровай» Григорія Фальковича — ніжна акварельна історія з казковим настроєм, де кожна сторінка ніби випромінює тепло домашнього затишку. Ця книга показала її вміння поєднувати літературний текст з візуальною поезією, створюючи єдиний емоційний простір.
Поступово з’являлися нові проєкти: «Опікуни для жирафа» Оксани Лущівської, «Світлокопія» Шарлотте Кернер, «Зелена, 19» Марка Лівіна, «Ти тут, Боже? Це я, Маргарет» Джуді Блум. Кожна з цих робіт вимагала іншого підходу — то делікатної акварелі, то більш графічної чіткості, то експериментів з композицією. Євгенія не боялася пробувати, але завжди зберігала головне: бажання, щоб читач після закриття книги відчував внутрішнє світло або тихе хвилювання.
У цей період вона також ілюструвала для проєкту «UA: Казки» Суспільного — зокрема, візуалізувала «Рукавичку». Ці роботи стали важливим досвідом соціально значущої ілюстрації, де мистецтво працює не лише на естетику, а й на культурну пам’ять.
Випробування та прорив: історія з Fulbright та SCAD
Мрія про міжнародний досвід жила в Євгенії давно. Вона багаторазово подавалася на програму Fulbright Ukraine — за її словами, з сьомого разу. Кожна відмова могла стати приводом зупинитися, але замість цього ставала паливом. «Do it anyway» — це гасло, яке вело її вперед. І нарешті стипендія прийшла. Євгенія поїхала до Сполучених Штатів, де два роки навчалася та працювала в Savannah College of Art and Design (SCAD) за спеціальністю «Ілюстрація».
Американська освіта виявилася зовсім іншою: практичною, критичною, з акцентом на обговорення робіт та аналіз помилок. Класи були маленькими, предметів — небагато, зате кожне завдання вимагало глибокого занурення. Перші дні в новій країні були стресові, але Євгенія швидко адаптувалася. Вона продовжувала фрілансити для українських клієнтів, хоча гонорари там були значно нижчими — це була радше робота для душі. Натомість американський ринок відкривав зовсім інші можливості.
За час перебування в США Євгенія встигла попрацювати в Reader’s Digest (іноді до 13 ілюстрацій на день — інтенсив, що загартовував), пройти стажування в Society of Illustrators у Нью-Йорку (дослідження колекцій, створення постерів, участь у sketch nights), тимчасово попрацювати дизайнеркою в Penguin Books (Schwartz & Wade). Найяскравішим досвідом стала співпраця з Boston Globe: ілюстрація «з нуля» за два дні без детального тексту, з повною творчою свободою. Цей проєкт показав, як високо цінують швидкість і якість одночасно в серйозних американських медіа.
Міжнародне визнання: Red Dot та інші перемоги
У 2017–2018 роках дві роботи Євгенії Гайдамаки отримали престижну премію Red Dot Communication Design Award. Перша — постер до фільму Стівена Спілберга «Термінал», створений як навчальний проєкт у SCAD. Друга — обкладинка до книги Люсі Мод Монтгомері «Енн із Зелених Дахів». Університет сам подавав роботи на конкурс, а Євгенія просто заповнила необхідні форми і… забула про це. Лист про перемогу став несподіваним, але приємним сюрпризом. Ця нагорода стала важливим маркером якості на міжнародному рівні.
У 2018 році вона виступила спікеркою на TEDxLviv, поділившись досвідом становлення ілюстратора. А в 2025 році провела в Києві зустріч «Illustrator 101: портфоліо, клієнт, ринок» — практичний воркшоп для тих, хто хоче зрозуміти реалії професії: як формувати впізнаване портфоліо, спілкуватися з клієнтами та агентами, презентувати себе на ринку.
Ці події показують: Євгенія не лише створює мистецтво, а й активно передає знання наступним поколінням ілюстраторів. Вона розуміє, що українська ілюстрація потребує не лише талановитих авторів, а й системного розуміння ринку, договорів та професійної комунікації.
Творчий почерк: від акварелі до колажу та особистих історій
Стиль Євгенії Гайдамаки — це результат досвіду, експериментів і постійного діалогу з собою. Вона починала з копіювання улюблених ілюстраторів, але швидко перейшла до переосмислення. Сьогодні її роботи впізнавані завдяки поєднанню ніжності та внутрішньої сили, увазі до емоційного стану персонажів і вмінню створювати атмосферу, яка «працює» навіть без тексту.
Вона активно експериментує з техніками: акварель, гуаш, цифровий колаж, змішані медіа. У портфоліо є як класичні книжкові ілюстрації, так і особисті роботи — «Away» (2024, цифровий + традиційний колаж для виставки «Life on Edge» на Арсеналі), «Ukraine Is Home», «Waiting», «Roots». Ці твори часто торкаються тем дому, ідентичності, переживання війни та повернення до коріння. Вони показують, що ілюстраторка не обмежується дитячою літературою — вона чутливо реагує на реальність і використовує мистецтво як спосіб осмислення.
Процес роботи над книжкою зазвичай включає 7–10 начерків, з яких обираються 3 для подальшого опрацювання. Євгенія любить, коли в книзі є динаміка емоцій: кожна наступна сторінка дарує нове «ах!», а після закриття залишається легке хвилювання або тепло. Саме це відчуття «метеликів у животі» вона вважає головним критерієм якості.
Ключові роботи: книжки, що залишають слід
Ось деякі з найбільш помітних проєктів Євгенії Гайдамаки, які демонструють діапазон її можливостей:
| Книга / Проєкт | Автор / Замовник | Видавництво / Платформа | Рік |
|---|---|---|---|
| Корова спекла коровай | Григорій Фалькович | Видавництво Старого Лева | 2015 |
| Опікуни для жирафа | Оксана Лущівська | Видавництво Старого Лева | 2018 |
| Ти тут, Боже? Це я, Маргарет | Джуді Блум | Видавництво Старого Лева | 2020 |
| Зелена, 19 | Марк Лівін | Книголав | 2020 |
| Сніговий тепл | Катерина Бабкіна | Видавництво Старого Лева | — |
| Things To Experience Before School | — | Albatros Media | 2023 |
| Away / Life on Edge | Особиста робота (Pictoric) | Виставка на Арсеналі | 2024 |
Кожна з цих робіт — це не просто ілюстрації, а цілісні візуальні історії. У «Сніговому теплі» чи «Зеленій, 19» Євгенія майстерно передає атмосферу внутрішнього світу підлітків. У особистих проєктах — глибину переживань, пов’язаних з домом, війною та відновленням.
Викладання, спільнота та погляд у майбутнє
Євгенія Гайдамака активно ділиться досвідом. Вона проводила лекції в Україні та за кордоном, виступала на TEDx, а в 2025 році організувала практичну зустріч для ілюстраторів у Києві. Її підхід до навчання — максимально прикладний: показати реальні кейси від брифу до фіналу, розказати про «do’s and don’ts» у спілкуванні з клієнтами, допомогти сформувати впізнаване портфоліо.
Вона бере участь у проєктах Pictoric — української ініціативи, що організовує виставки та конкурси ілюстрації. Роботи Євгенії експонувалися на Франкфуртському книжковому ярмарку та Арсеналі. Це важливо не лише для її кар’єри, а й для популяризації української ілюстрації на міжнародній арені.
Сьогодні Євгенія продовжує працювати над новими книжковими проєктами, особистими серіями та соціально значущими ініціативами (зокрема, співпрацювала з Міністерством охорони здоров’я України та ВООЗ над проєктом про вплив алкоголю на вагітність). Вона експериментує з техніками, поєднуючи традиційні та цифрові методи, і залишається відкритою до нових викликів.
Поради для початківців-ілюстраторів від Євгенії Гайдамаки
- Не бійтеся відмов. Кожна «ні» — це не кінець, а крок ближче до правильного «так». Євгенія подавалася на Fulbright багато разів, перш ніж отримала стипендію.
- Будуйте портфоліо послідовно. Показуйте не все підряд, а роботи, що формують ваш впізнаваний голос. Краще 10 сильних ілюстрацій, ніж 50 посередніх.
- Вивчайте ринок, але не забувайте про душу. Комерційні проєкти дають досвід і гроші, проте саме особисті роботи часто стають найціннішими і найпомітнішими.
- Навчайтеся спілкуванню з клієнтами. Чіткі договори, розуміння брифу та вміння задавати правильні питання — це половина успіху. Багато хто недооцінює цей аспект.
- Експериментуйте з техніками. Не зациклюйтеся на одному стилі назавжди. Акварель, колаж, цифрові інструменти — усе може стати частиною вашої мови, якщо служить ідеї.
- Залишайтеся відкритими та легкими. В американському ринку Євгенія особливо цінувала саме цю якість у людях — вона приваблює замовлення і робить співпрацю приємною.
Євгенія Гайдамака — приклад того, як наполегливість, щирість і постійне навчання перетворюють мрію маленької дівчинки з Таращі на реальність, яка надихає інших. Її ілюстрації живуть у книжках, на виставках і в серцях читачів. А її історія продовжує писатися — новими лініями, новими кольорами і новими історіями, які ще чекають на своїх глядачів.
Світ ілюстрації великий і різноманітний, і в ньому є місце для тих, хто, як Євгенія, не боїться починати знову і знову — з олівцем у руках і вогником у грудях.