Кременецький медичний фаховий коледж імені Арсена Річинського — це не просто навчальний заклад у мальовничому Кременці на Тернопільщині. Тут уже понад вісімдесят років кують справжніх професіоналів, які рятують життя, підтримують пацієнтів і несуть тепло людяності в найскладніші моменти. Заснований ще 1940 року як фельдшерсько-акушерська школа, коледж пройшов шлях від воєнних випробувань до сучасного фахового осередку, де поєднуються традиції, наука й щире покликання.
Сьогодні заклад готує фахових молодших бакалаврів за спеціальністю «Медсестринство» — з акцентом на лікувальну справу, сестринську справу та акушерську справу. Це ідеальний вибір для тих, хто мріє про стабільну, затребувану професію, де кожен день наповнений сенсом. Випускники коледжу працюють у лікарнях, реабілітаційних центрах, швидкій допомозі, а багато хто продовжує навчання в університетах і стає лікарями вищої ланки.
Коледж приваблює абітурієнтів з усієї України своєю затишною атмосферою, сильною практичною базою та викладачами, які не просто передають знання, а виховують характер. Тут немає холодної формальності — є жива розмова між поколіннями, де досвід старших стає опорою для молоді.
Історія, що пульсує життям: від воєнних коренів до сучасності
Усе почалося 15 липня 1940 року, коли рішенням Тернопільського облвиконкому в Кременці відкрили фельдшерсько-акушерську школу. Спочатку планували розмістити її в Тернополі, але обставини привели заклад саме сюди — у місто з багатою культурною спадщиною. Перший набір склав 240 учнів, а навчання тривало три-чотири роки залежно від спеціалізації. Війна 1941-го призупинила роботу, але вже восени 1944-го, після звільнення краю, школу відновили. Тоді в ній навчали акушерок і фельдшерів для потреб шпиталів.
1951 рік приніс нове дихання — відкрили медсестринське відділення. А в 1954-му школу реорганізували в медичне училище, яке вже повноцінно готувало середніх медичних спеціалістів. Згодом заклад переїхав на вулицю Словацького, 12, де й досі знаходиться. Тут з’явилися сучасні на той час кабінети, лабораторії та їдальня в підвальному приміщенні. У 1980-х побудували гуртожиток на 450 місць із спортивним комплексом — справжній студентський дім, де народжувалися дружби на все життя.
1999 рік став поворотним: постановою Кабінету Міністрів України коледжу присвоїли ім’я Арсена Річинського — видатного лікаря, філософа, релігієзнавця й борця за українську ідентичність, уродженця Кременеччини. Річинські читання, які проводять тут з 1998 року (а з 2008-го — на міжнародному рівні), стали символом поєднання медицини, духовності та науки. 2019-го заклад став медичним коледжем, а 2020-го — фаховим коледжем, відображаючи реформи освіти.
Директор Петро Євстахійович Мазур очолює колектив з 1995 року. Кандидат медичних наук, автор численних підручників і винаходів, він створив атмосферу, де кожен викладач — не просто педагог, а наставник з великої літери. За його керівництва коледж отримав статус відділення післядипломної освіти ще в 1996-му, а матеріально-технічна база постійно оновлюється.
Спеціальності, які змінюють життя: що саме тут вивчають
Коледж пропонує одну, але надзвичайно глибоку спеціальність — «Медсестринство» (I5). Після 9 класу можна вступити на програми «Лікувальна справа» або «Сестринська справа». Після 11 класу — на «Акушерську справу» чи «Сестринську справу». Термін навчання — від трьох до чотирьох років, залежно від бази освіти.
Навчання поєднує теорію з практикою на найвищому рівні. Студенти опановують доклінічну практику в спеціалізованих кабінетах: терапії, хірургії, акушерства та гінекології, педіатрії, неврології, ЛОР- і очних захворювань. Тут моделюють реальні клінічні ситуації, вчать домедичну допомогу, працюють із сучасним обладнанням. Практика проходить у місцевих лікарнях, де студенти одразу відчувають себе частиною команди.
Післядипломна освіта дозволяє підвищувати кваліфікацію за 24 спеціальностями — від сестринської справи в хірургії до реабілітації. Це робить випускників затребуваними не лише в Україні, а й за кордоном.
Як вступити в 2026 році: покроковий гід для абітурієнтів
Вступ до Кременецького медичного фахового коледжу — це прозорий і людяний процес. Абітурієнти подають заяви через електронний кабінет на vstup.edbo.gov.ua. Потрібні документи: атестат, медична довідка, мотиваційний лист і результати співбесіди з біології (для випускників 11 класу) або загальної вступної.
Конкурсний бал формується з балів атестата, співбесіди та мотиваційного листа. Держзамовлення є — у 2025 році на деякі програми було по 20–50 бюджетних місць, і ситуація 2026-го аналогічна. Контрактна форма доступна всім, хто пройде мінімальний поріг. Переваги мають пільговики, учасники бойових дій та їхні діти.
День відкритих дверей проводиться щороку — найкращий спосіб відчути атмосферу наживо. Приймальна комісія завжди на зв’язку за телефоном (03546) 2-48-70 або 2-27-18.
Студентське життя: більше, ніж лекції та практика
Гуртожиток на 450 місць — це не просто кімнати, а справжній студентський хаб із затишними блоками, їдальнею та спортивним залом. Тут організовують волонтерські акції, майстер-класи з першої допомоги для школярів і навіть патріотичні заходи, як перегляд фільмів про героїв.
Студенти беруть участь у наукових конференціях, Річинських читаннях, спортивних змаганнях. Багато хто стає волонтерами — допомагають у лікарнях, працюють із Червоного Хреста. Атмосфера дружби й підтримки робить роки навчання незабутніми.
Випускники, якими пишається Україна
Понад 7000 випускників коледжу працюють по всій країні й за кордоном. Хтось став старшою медсестрою в гемодіалізі, як Наталія Кисіль, лауреатка всеукраїнського конкурсу. Інші — парамедиками на фронті, як Віталій Гакало, який рятував поранених під Бахмутом. Богдан Осінчук — ортопед-травматолог у Кременецькій лікарні. Багато хто продовжив навчання в Тернопільському національному медичному університеті й став лікарями.
Ці історії показують: коледж дає не тільки диплом, а й внутрішній стрижень, готовність до викликів і справжню любов до професії.
Цікаві факти про Кременецький медичний фаховий коледж
- Арсен Річинський — не просто ім’я. Він був лікарем, який лікував душі й тіла, репресований радянською владою, але канонізований як святий. Його читання в коледжі збирають науковців з усього світу.
- Заклад пережив війну, але жодного разу не припиняв підготовку кадрів для фронту.
- У гуртожитку 1980-х облаштували справжні клінічні блоки — студенти практикувалися, не виходячи з дому.
- Викладачі коледжу — це часто його ж випускники, які повертаються, щоб передати естафету.
- Щороку тут проводять акції «Знай! Умій! Врятуй!», де навчають школярів домедичної допомоги.
- Коледж має музей, де зберігаються артефакти з історії української медицини.
Перспективи після випуску: куди веде цей шлях
Випускник Кременецького медичного фахового коледжу — це затребуваний спеціаліст. Середній заробіток медсестри в Україні стартує від 12–15 тисяч гривень, а з досвідом і в приватних клініках сягає 25–40 тисяч. Багато хто працює за кордоном — у Польщі, Німеччині, Італії. Акушерки й реабілітологи особливо потрібні в часи, коли здоров’я нації — пріоритет.
Після коледжу легко вступити до університету на скорочену програму. Або одразу почати кар’єру — у сімейній медицині, паліативній допомозі, косметології чи військовій медицині. Тренд 2026 року — акцент на реабілітацію та психологічну підтримку пацієнтів. Коледж іде в ногу з часом.
Чому саме Кременецький медичний фаховий коледж вартий уваги
У маленькому Кременці, оточеному замками й лісами, народжується велика медицина. Тут немає метушні мегаполісів, зате є простір для саморозвитку, уважні викладачі й відчуття причетності до чогось важливого. Якщо ви шукаєте професію, де серце працює в унісон з розумом, — це ваш заклад.
Кожна історія студента, кожен врятований пацієнт, кожна подяка від випускника — це жива нитка, яка тягнеться від 1940 року до сьогодні. Кременецький медичний фаховий коледж імені Арсена Річинського продовжує писати свою історію — і запрошує вас стати її частиною.
