5 січня 2026 року Президент України Володимир Зеленський призначив генерал-майора Євгенія Леонідовича Хмару тимчасово виконуючим обов’язки голови Служби безпеки України. Це рішення стало не просто кадровою зміною, а продовженням курсу на посилення ролі елітних спецпідрозділів у системі національної безпеки. Хмара — офіцер, який майже 15 років пройшов шлях від рядового бійця до командира одного з найрезультативніших підрозділів Сил оборони, а тепер очолив всю СБУ в статусі т.в.о.
Його кар’єра — це історія про те, як людина зсередини елітного спецпідрозділу «Альфа» (ЦСО «А») трансформувала підхід до ведення спеціальних операцій. Під його керівництвом центр стабільно входив до трійки найкращих за обсягами знищеної техніки та живої сили противника, особливо завдяки масовому й ефективному застосуванню безпілотників. Сьогодні, коли війна вимагає асиметричних, високотехнологічних і водночас людяних рішень, саме така фігура опинилася на чолі СБУ.
Шлях до еліти: від «Омеги» Нацгвардії до «Альфи» СБУ
Євгеній Хмара почав службу в Центрі спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України. Там він здобув базовий досвід роботи в умовах високого ризику та жорсткого відбору. У 2011 році він перейшов до Центру спеціальних операцій «А» СБУ — підрозділу, більш відомого як «Альфа».
Спочатку він служив брігером — фахівцем з прориву та швидкого проникнення в будівлі. Це одна з найнебезпечніших ролей у спецпідрозділах: бійці працюють першими під вогнем, використовують вибухівку, спеціальний інструмент і тактику, де кожна секунда вирішує долю операції та життя товаришів. Відбір у такі групи надзвичайно жорсткий, а вимоги до фізичної та психологічної стійкості — максимальні.
Згодом Хмара очолив суперелітний підрозділ всередині «Альфи», де критерії відбору були ще суворішими — удвічі жорсткішими, ніж до основного складу центру. Це стало школою лідерства: командир, який сам пройшов найскладніші етапи, краще розуміє потреби підлеглих і може ухвалювати рішення, спираючись на реальний досвід, а не лише на теорію.
У квітні 2023 року Президент Зеленський призначив його начальником Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБУ. А вже 25 серпня 2025 року, після реорганізації та перейменування підрозділу на ЦСО «А», Хмара очолив оновлений центр. Тоді ж штат значно розширили — до 10 000 бійців. Це найбільше збільшення чисельності в історії підрозділу, спрямоване на посилення можливостей у сучасній війні.
24 серпня 2023 року йому присвоїли звання бригадного генерала, а 23 червня 2024-го — генерал-майора. Кожне підвищення супроводжувалося конкретними результатами на полі бою.
Бойове хрещення: Київщина, Донеччина та операція на Зміїному
З перших днів повномасштабного вторгнення Хмара брав безпосередню участь у бойових діях. Він воював за звільнення Київщини, потім передислокувався на Донеччину, де брав участь у важких боях за Сєвєродонецьк та Лисичанськ. Це був період, коли українські сили стримували потужний наступ і одночасно вчилися новим формам ведення війни.
Особливе місце в його службі посідає операція зі звільнення острова Зміїний улітку 2022 року. Хмара керував спецоперацією і пізніше називав її однією зі знакових перемог — не лише військовою, а й економічною та психологічною.
Острів мав символічне значення: його окупація на початку війни стала одним із перших шоків. Виведення російських військ з нього відкрило можливості для розблокування зернового коридору в Чорному морі, підняло моральний дух і продемонструвало, що навіть добре укріплені позиції можна змусити залишити завдяки комбінації ударів та спеціальних дій. Для бійців ЦСО «А» участь у цій операції стала честю — вони гідно реалізували поставлені завдання.
Ці бойові епізоди сформували Хмару як командира, який не просто віддає накази з тилу, а розуміє ціну кожного рішення на власному досвіді.
На чолі ЦСО «А»: результати, дрони та трансформація підрозділу
Під керівництвом Хмари «Альфа» досягла помітних результатів. Центр стабільно входив до трійки найрезультативніших підрозділів Сил оборони за кількістю знищеної техніки та живої сили противника, особливо з використанням безпілотних систем. Оператори дронів брали участь у спеціальній операції «Павутина», під час якої було уражено 41 літак стратегічної авіації Росії на суму близько 7 мільярдів доларів.
Загалом підрозділ знищив ворожої техніки на понад 5,5 мільярда доларів — танки, бойові машини піхоти, системи протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Відомо, що бійці «Альфи» уразили кожен шостий російський танк і знищили половину всіх запасів російських 120-мм мін після удару по складу в Торопці (Тверська область). У 2024 році підрозділ брав участь у Курській операції: проводив дроново-штурмові дії, взяв у полон близько 100 окупантів і знищив два російські вертольоти FPV-дронами.
У 2025–2026 роках «Альфа» неодноразово ставала лідером за результативністю. Наприклад, у травні 2026 року бійці знешкодили понад 8000 окупантів — третій місяць поспіль підрозділ утримував першість або стабільно входив до топ-3 серед усіх складових Сил оборони. Це результат не лише технологій, а й системної роботи: підготовки, оснащення, тактики та мотивації особового складу.
Реорганізація 2025 року та збільшення штату дозволили масштабувати досвід, накопичений у перші роки війни. «Альфа» еволюціонувала від класичного антитерористичного підрозділу до сили, здатної проводити складні далекобійні операції, підтримувати фронт дронами та діяти в тилу противника.
Філософія лідерства: людиноцентричність і особистий приклад
Колеги та ті, хто служив поруч, характеризують Хмару як стратега, професіонала, авторитетного військового і водночас людиноцентричного керівника. Роман Костенко, полковник СБУ та народний депутат, згадує, що Хмара особисто знає кожного пораненого бійця, допомагає їм і підтримує родини загиблих.
Для нього важливо бути поруч з особовим складом не лише в кабінеті, а й під час операцій. «Саме там можна зрозуміти, що саме потрібно особовому складу, їхні потреби… Командир має чітко розуміти, як, що, де працює. І питання довіри: коли особовий склад, особливо у важких ситуаціях, бачить поруч свого командира, все вирівнюється», — наголошував сам Хмара.
Такий підхід відрізняє його від «паркетних» командирів. Він не просто віддає накази — він формує культуру, де бійці відчувають, що їхній командир ризикує разом з ними і дбає про них після поранення чи загибелі побратимів. У підрозділах високого ризику це критично важливо для бойового духу та ефективності.
Призначення т.в.о. голови СБУ: масштабування досвіду спецпризначенців
Відставка Василя Малюка та призначення Хмари стали частиною ширшого процесу. Президент Зеленський зазначив, що досвід українських спецпризначенців та Центру «А» будуть масштабувати. Хмару називають «учнем і послідовником» Малюка. Сам Малюк, за словами джерел, планує зосередитися на асиметричних спецопераціях світового рівня всередині системи СБУ.
Призначення Хмари означає, що на чолі СБУ опинилася людина, яка добре розуміє потреби елітних підрозділів, технологічні тренди (дрони, глибокі удари) та важливість людського фактора. У період, коли війна вимагає гнучкості, швидкості ухвалення рішень і максимальної ефективності ресурсів, такий досвід стає особливо цінним.
Практичні кейси: як ЦСО «А» впливав на перебіг війни
Острів Зміїний, літо 2022 року. Операція, якою керував Хмара, поєднувала розвідку, удари та спеціальні дії. Результат — росіяни залишили острів. Це була не лише військова, а й психологічна перемога: вперше після початку повномасштабного вторгнення вдалося змусити окупантів відступити з раніше «недоступної» позиції. Економічний ефект — розблокування частини морського шляху для зерна.
Операція «Павутина». Масштабні дронові удари по аеродромах стратегічної авіації Росії. Бійці «Альфи» відіграли ключову роль у плануванні та реалізації. Уражено 41 літак на суму близько 7 мільярдів доларів. Це приклад того, як спеціальний підрозділ може завдати стратегічного удару без залучення великих сил і з мінімальними втратами з українського боку.
Удар по складу в Торопці (2024). Знищення величезних запасів боєприпасів, зокрема половини всіх російських 120-мм мін. Вторинні вибухи тривали годинами, а супутникові знімки показували масштаб руйнувань. Підрозділ продемонстрував здатність діставати цілі глибоко в тилу противника.
Курська операція (2024). Дроново-штурмові дії, взяття полонених та знищення вертольотів FPV-дронами. Це показало, як досвід «Альфи» інтегрується в загальні фронтові дії.
Кожен з цих кейсів — не просто окремі успіхи, а частина системної роботи: підготовка операторів, розробка тактики, забезпечення технікою та постійний аналіз результатів.
Цікава статистика
- Понад 5,5 млрд доларів знищеної ворожої техніки (станом на 2026 рік).
- Кожен шостий російський танк уражений за участі підрозділу.
- Половина запасів російських 120-мм мін знищена внаслідок одного удару.
- 41 стратегічний бомбардувальник уражений під час операції «Павутина».
- Стабільно топ-1–3 серед усіх підрозділів Сил оборони за результативністю (2025–2026).
- Штат зріс до 10 000 бійців — найбільше розширення в історії ЦСО «А».
Ці цифри — результат не лише технологій, а й лідерства, яке поєднує жорстку вимогливість з турботою про людей.
Євгеній Хмара залишається однією з найменш публічних, але водночас найбільш результативних фігур українського силового блоку. Його шлях — від брігера до т.в.о. голови СБУ — демонструє, як у сучасній війні цінність має не тільки звання чи посада, а реальний бойовий досвід, здатність масштабувати ефективні практики та зберігати людяність у найжорсткіших умовах. Сьогодні, коли СБУ продовжує трансформуватися під вимоги війни, саме такий досвід опинився на найвищому рівні керівництва.