Реалізм: дзеркало сучасності

Реалізм - одне з найбільш популярних напрямків у живописі, відмітними характеристиками якого є прагнення до максимально об'єктивного зображенню. Назва цього напряму відображає його основну місію, адже «realis» в перекладі з латині означає «речовинний» або «дієвий». Полотна реалістів порівнюють з незамутненим «дзеркалом світу», в якому неупереджено відображаються дрібні риси навколишньої дійсності. У цьому принципова відмінність реалізму від його попередників - романтизму і класицизму.

У фокусі уваги художників-реалістів - прості люди і буденні ситуації, які за допомогою чарівної пензля майстра перетворюються в своєрідні притчі про смаки і звичаї сучасного життя. Віртуозно передані типові риси і особливості об'єкта змушують нас зупинитися і задуматися над красою буття або, навпаки, жахнутися тому, що пройшло повз увагу в повсякденній суєті. Це особливий, самобутній погляд, який не просто «віддзеркалює» об'єкти, але розставляє потрібні акценти і вміло спрямовує увагу глядача. Сьогодні стиль реалістичного живопису широко представлений у всіх жанрах образотворчого мистецтва, від історичних замальовок до пейзажів і портретів.

Як все починалося

Своєю появою реалізм зобов'язаний резонансній скандалу, пов'язаного з відмовою в прийнятті картини «Майстерня художника» Гюстава Курбе на Всесвітню виставку в Парижі. В знак протесту вражений майстер розбиває поруч галереєю намет, з яким присвоює назва «павільйон реалізму». Втім, сам термін «реалізм» належить перу знаменитої французької письменниці Шампфлері, яка висловилася на підтримку Курбе. Протягом декількох років епатажний художник стає то об'єктом громадської цькування, то месією «правдивого» мистецтва для молодих художників.

В залежності від історичного періоду виділяють 3 стадії розвитку даного напрямку: просвітницький, критичний і соціальний. Художники-реалісти акцентуються на зображенні побутових сюжетів міських і сільських жителів, малюють портрети «типових представників» певних верств суспільства (відвідувачі кафе, представники творчих професій, робітники і т.п.). Вони прагнуть максимально майстерно передати динаміку сучасного життя, емоції на обличчях людей і їх індивідуальні особливості. У багатьох картинах присутня виражена чуттєвість, іноді переходить в натуралізм. Серед відомих художників-реалістів: Ж. Мілле, Г. Курбе, О. Дом'є, І. Рєпін, А. Венеціанов, А. Фантен-Латур, Б. Кустодієв, В. Бугро, Д. Тіссо, Ж. Мілле, К. Коро, М. Ге, Н. Гізіс, Т. Руссо, У. Хомер, Я. Царухіс і багато інших.

Напрями реалізму

Бурхливі історичні і економічні події 20-го століття послужили потужним поштовхом для народження нових сюжетів і полотен, а також - для появи різноманітних напрямків в реалізмі:

• Веризм - зображення життя нижчих верств суспільства, акцент на важких життєвих обставинах «маленької людини».
• прецизіонізм - зображення промислових міст майбутнього, з привнесенням футуристичних мотивів.
• Соціальний реалізм відрізняє зображення побутових сцен з життя простих людей, нерідко з метою залучення уваги до конкретної проблеми суспільства.
• Сюрреалізм - представлений фентезійних видом і автоматизмом. Сюди ж відносять магічний реалізм, на полотнах якого реальність поєднується з містикою.
• Регіоналізм - картини із зображенням характерних персонажів конкретної місцевості, їх національного колориту.
• Фотореалізм - зображення звичайних предметів з віртуозною точністю, що надає схожість з фото.
• Гіперреалізм - радикальна форма реалізму, з множинною деталізацією, проте без точного копіювання об'єкта.

Сьогодні реалізм продовжує залишатися одним з найпопулярніших і всенародно улюблених напрямків живопису, адже побачити красу в звичайному світі - це унікальний дар справжнього Художника.