Чому ми так пориваємось у міста, сповнені метушні та вихлопів? Наш темп життя не залишає нам вибору: ми забуваємо, що десь існує розмірене життя у єднанні з природою. Але жити в селі — значить не тільки слухати цвіркунів та збирати врожай, але й багато працювати на землі, своїми руками висаджувати кожне зернятко. Завдяки цій кропіткій праці ми можемо купити свіжі фрукти й овочі на ринку, пити домашнє молоко і відчувати себе більш здоровими.
Ми ніколи не спробували б натуральну їжу, якби не робітники сільського господарства, які 15 листопада відзначають своє професійне свято. Художники арт-плаформи «Мольберт» щиро вітають вас! І звісно, бачать у сільському житті свою естетику.
Особливо часто зображає будні села наш художник Василь Березовий (його полотна, а також картини інших авторів ви можете знайти у розділі «Побутові сюжети»). Добрі зморшки сільських старожилів, які так прикипіли до городу, дуже зворушують у роботах «Щедрість» та «Наодинці з землею». Бабуся у своєму саду з повною мискою вареників та дідусь з жилавими руками — він спирається на тростину і наче черпає сили з родючого ґрунту, а на горизонті — силует рідної землі…
Привертають увагу і насичені кольори грозового неба на картині Владислава Касько «З роботи». За словами художника, жінка на полотні — це Україна, яка переступає з тіні на світло. А надихнули на цей сільський сюжет події Євромайдану.
Особливою сільською романтикою віє від картини Олени Самойлик «Літо в селі». Відразу хочеться загубитись у диких ліліях, і крізь зарослі пробратися до груші чи яблуні, щоб залізти на дерево й, сидячи на гілці, кусати соковиті плоди…
Якщо ви втомилися від «залізної руки міста» так само, як письменник Михайло Коцюбинський, шукайте натхнення у імпресіоністичності українського села. Милуючись такими картинами, ви точно знайдете своє інтермецо! А може, подаруєте один із таких сюжетів знайомому агроному, або батькам, які живуть у селі.
Будьте першим, хто залишить свою думку про цю роботу.